«Львів без ретуші» – яким побачили місто юні драматурги?

3 years ago by in урбан культура

З 13 по 16 червня 2013 року, в рамках проекту «Майстерня міста», відбувалися драматургічні майстер-класи для дітей «Місто і його райони: Центр, Збоїща, Підзамче, Сихів, Левандівка». Заняття організовували Мистецька майстерня «Драбина» та ІV Фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA», за підтримки проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини м. Львова». До участі у майстер-класах запросили дітей із різних районів Львова. Учасників поділили на дві вікові групи: молодшу, 8-11 років і старшу – 14-16 років. Упродовж чотирьох днів з дітьми працювали професійні драматурги із Херсону Микола Гоманюк та Євген Марковський, які допомагали юним учасникам писати власний драматургічний текст. Підсумками цих занять стало сценічне читання створеної дітьми п’єси «Львів без ретуші», яке відбулось 16 червня.

Кінцевою метою проекту було створення документальної п’єси на міську тематику та презентація створених текстів у форматі сценічних читань. Відтак, у вкрай стислі терміни учасники проекту зібрали та опрацювали матеріал для майбутніх п’єс. За словами координатора проекту Оксани Данчук, навчити писати драматургію за чотири дні неможливо, але драматурги мали нагоду показати дітям нові методи роботи для того, аби створити п’єсу. «Йдеться власне про створення документальної п’єси, у якій діти не вигадують сюжетів чи персонажів, вони спілкуються з реальними людьми – сусідами, дорослими, сторонніми, записують ці розмови, а потім їх озвучують».

На підсумковому занятті у неділю відбулося сценічне читання новостворених п’єс «Львів без ретуші». В основу п’єси, яку представила старша група, лягли історії людей, які, у вигляді інтерв’ю, зібрали учасники майстер-класів. Молодші діти представили власні уявлення про свої райони. Їхня п’єса розпочиналась із переліку кольорів: «Кольори на початку – це не випадково. Ми хотіли сказати, що у Львові кольорова гама набагато ширша, аніж ми звикли бачити на листівках», — коментує Євген Марковський. Кожен з учасників читав частину тексту, яка передавала і відтворювала район чи місце у Львові. Таким чином діти ділились отриманим досвідом та інформацією про різні частини міста. На завершення читання учасники молодшої групи запропонували глядачам зустрітися із ними в різних куточках міста, на різну годину.

Учасник старшої групи Богдан Грицак, вирішив продовжити свою роботу над темою: «Було бомбезно! Нові люди, нові відчуття, нові емоції! Можу сказати, що на цьому проекті все було дуже щиро, не награно… Я тепер поспілкувався з нашими драматургами і вирішив, можливо, продовжити свою тему, своє написання п’єси. Напишу можливо про Сихів і назву «Район Психів». Скільки книжок написано про Львів, скільки всього написано про центр , але я ще жодної книжки не зустрічав, в якій описувався б Сихів, як історичний район, а, все-таки, він має досить велику історію».

За словами драматургів, під час проекту повністю вдалося досягнути поставлених цілей: створено драматургічний продукт, сформовано невеличкі творчі колективи, усі учасники весело провели час, а основне – вдалося нестандартно представити місто, образ якого вже обріс штампами і стереотипами. «Якщо віддалитися на кілька кілометрів від центру, то той Львів – він значно цікавіший ніж на листівках чи туристичних довідниках, він щиріший, цікавіший, різноманітніший. Якщо говорити про документальний театр, то усі тексти, які були створені дітьми, нічим не відрізнялися від тих, які створюють професійні драматурги, в професійних умовах і за великі гроші. Учасники охоче працювали із серйозним драматургічним матеріалом. Мене здивувало, що діти, особливо 8-10-ти років почали одразу ставити такі проблемні питання: про сміття, про озеленення, про спальні райони – я взагалі не знав, що вони таке словосполучення знають! Вони були найкращими соціологами» – поділився враженнями від роботи Микола Гоманюк.